Тема: Поетична творчість Т.Г.Шевченка 1843-1947 рр (період «трьох літ»). «Заповіт» - бойова програма поета-демократа.
Мета: Відтворити основні віхи творчого та життєвого шляху Т.Г.Шевченка 1843-1847 рр (періоду «трьох літ), підкреслити значимість цього періоду та становлення поета як національного пророка.
Показати образ неньки - України як найсвітліший і найдраматичніший образ в творчості Т.Г.Шевченка.
Виховувати в учнів любов до Батьківщини та почуття відповідальності за рідний край
Обладнання: карта України, на якій позначені місця, де перебував Т.Шевченко, портрет Т.Г.Шевченка, картини («Селянська родина», «Хата батьків у селі Керелівці», «Автопортрет»).
Епіграф уроку.
Хід уроку
Вступне слово вчителя.
У кожного митця є період найбільшого піднесення, коли його творчі здібності розкриваються в повній мірі. У О.Пушкіна це «болдинська осінь», а в Т.Шевченка - період «трьох літ». Сам поет найбільш плідним вважає 1843, 1844, 1845 роки. Він сам уклав рукописну збірочку і дав їй назву «Три літа». У творах цього періоду зображено образ закутої у кайдани України. Письменник виступив із критикою царизму і всієї кріпосницької системи.
Він не лише осмислив причини трагічної історії України, а й усвідомив те, що є натхненним провідником, пророком України. Докладніше про твори цього періоду та окремі епізоди з його життя ми дізнаємось зі сторінок усного журналу «Творчість Т.Г.Шевченка періоду «трьох літ».
* Сторінка перша «Зустріч із рідною Україною»
Т.Г.Шевченко, перебуваючи за межами України, мріяв відвідати рідну землю. Нарешті у травні 1843 року здійснилася давня мрія - він їде на Україну, де не був майже 15 років.
Спогади про колишні поневіряння, тяжкі враження від кріпацтва на цей час потьмяніли в пам'яті поета. Йому бачився могучий Дніпро, високі кручі, широкі поля, вишневі садки, біленькі хати, співучі люди. А побачив Шевченко страшну вбогість і безправність народу, сваволю панів. Усюди по українських селах він бачив сльози і страждання. «Був я на Україні, скрізь був і все плакав», - писав поет своєму другові Кухаренку.
А проте ця перша як і друга поїздки були плідними для Шевченківської творчості. Недоля народу тяжко вразила чуйне серце поета, посилила ненависть до самодержавно-кріпосницького ладу. Саме тут, в Україні, вперше зародилася думка: лише сам народ зможе визволити себе з-під ярма кріпацтва і тільки збройним шляхом. Згодом це стало переконанням.
За вісім місяців перебування на Україні Шевченко об'їздив Київщину, Полтавщину, відвідав багатьох родичів, знайомих. У рідному селі Тарас Григорович побачився з братами і сестрами, застав ще живого діда, намалював його портрет, а також свою хату. Радісна й сумна була та зустріч. Від радості Шевченко плакав, обнімаючи своїх рідних. Коли ж побачив, як їх знівечило кріпацтво, його серце клекотіло полум'ям гніву до кріпосників. Побував на руїнах Запорізької Січі, на Хортиці. Він познайомився з багатьма представниками української інтелігенції, ліберально настроєними поміщиками, зокрема з М.Максимовичем, П.Кулішем, В.Білозерським, В.Забілою.
За цей час Шевченко зробив сотні малюнків.
Ось деякі з них: Продемонструвати картини.
«Селянська хата» (1843р.)
«Автопортрет» (1843р.),
«Хата батьків у с. Керелівці»,
«Вдовина хата на Україні».
Саме тоді задумав створити альбом «Живописна Україна» - періодичне видання про події історичного минулого, природу, побут українців. Однак у 1844 році вийшов лише один випуск, який містив 6 офортів. У цей час поет написав російською мовою поему «Тризна» і українською мовою «Розрита могила». У мандрах Україною зміцніла поетична муза Шевченка, вона спалахнула пафосом боротьби і соціального гніву; він задумав великі твори, у яких таврувалося б беззаконня поміщиків, антинародна політика царизму.
Повернувшись до Петербурга, свої тяжкі враження від трагічних картин народного лиха, роздуми над побаченим лихом поет виразив у поетичній формі.
Вчитель. А повернувся Т.Шевченко до Петербурга в лютому 1844 року, на Україні пробув весну, літо, всю осінь і пів зими. Про його перший приїзд можна багато розповісти цікавого, але часу в нас обмаль. Тому я раджу вам прочитати книжку Петра Жура «Літо перше» та Павла Зайця «Життя Тараса Шевченка» про перебування Т.Шевченка в рідному краї.
* Сторінка друга «Я так її люблю свою Україну убогу».
У березні 1845 року Т.Г.Шевченко закінчив Академію Мистецтв і був удостоєний звання некласичного художника Академії Мистецтв. Як один з кращих студентів мав право на тривале відрядження до Італії для вдосконалення своєї майстерності, але його манив до себе рідний край.
Продавши видавцеві за 1500 карбованців свої літературні твори, він одержав можливість поїхати в Україну, в «малоросійські губернії для художніх діянь».
25 березня Тарас Григорович вирушив із Петербурга через Москву на Україну. Це була друга зустріч поета і художника з рідним краєм, під час якої протягом жовтня-грудня Т.Шевченко написав 15 політично гострих творів. Він проживав у маєтку Рєпніних, на Полтавщині, у Тарновського на Чернігівщині. Переїзд до Києва, робота в Тимчасовій комісії для розгляду старовинних актів.
Виконуючи доручення комісії, Тарас Шевченко багато подорожував Україною, малював пам'ятки архітектури, предмети старовини тощо. Водночас збирав народні перекази, легенди, пісні. Писав твори «Сон», «Кавказ», «Єретик», «І мертвим, і живим», «Давидові псалми».
Звістка про приїзд молодого поета швидко облетіла навколишні губернії. Прихильники його таланту намагалися зустрітися з Шевченком, щоб познайомитися ближче, підтримати його, заохотити до праці. Були й такі, що хотіли похизуватися перед ним своїм лібералізмом.
Проте Шевченко зміг розрізнити справжній патріотизм від фальшивого народолюбства. У людях він цінував чесність, щирість,гуманність. Поет вражав своєю освіченістю, проте ніколи не приховував свого селянського походження. Панське товариство він недолюблював, більше спілкувався з простими людьми. Гуманність його виявлялася в кожному вчинку.
Дуже любив дітей, розповідав їм казки, пригощав ласощами, грався з ними.
Народні перекази про Шевченка того часу засвідчують його зворушливу любов до рідної природи. Сучасник згадує: у мовчазному спогляданні проводив він по кілька годин біля струмка, спостерігаючи за його течією, або блукав лісом, вивчаючи трави, птахів. Але кожного разу ту сонячну радість заступала чорна хмара горя народного. Чи то обшарпана хата, чи бідування вдови, чи злидні сироти-підпасича - все вражало душу, краяло серце.
В Україні було багато поміщиків, представників дворянського лібералізму. Вони називали себе «патріотами» - колекціонували портрети гетьманів, реліквії козацької старовини, зброю, намагалися заводити знайомства з поетами, запрошували вони і Шевченка.
Пан Лукашевич, наприклад, у мороз і завірюху послав свого кріпосного за декілька верств до Шевченка, щоб запросити в гості. Поет не поїхав і написав Лукашевичу докірливого листа. Отримавши таку відповідь, пан розлютився і послав кріпака з новим листом, де говорилося, що він не дозволить втручатися у свої накази колишньому свинопасові.
Вчитель. На період 1843-1847 pp. припадає золота пора творчої зрілості Т.Шевченка. Тоді він був на волі і жив на Україні. Це найкраще сприяло розквітові його фізичних та духовних сил. Поет мав альбом, куди записував усі твори, складені в той час.
Від останнього вірша «Три літа», вміщеного в цій рукописній збірці, одержав назву весь цикл, а звідси й перший період цих років стали звати періодом «трьох літ».
* А зараз переходимо до третьої сторінки усного журналу, яка так і називається «Рукописна збірка «Три літа»
Але спочатку прошу звернути увагу на дошку. Перед вами поставлене запитання: чому період «трьох літ» був найпліднішим в творчості Шевченка?
На це запитання ви дасте відповідь в кінці уроку. Тож будьте уважні. І так сторінка третя.
До збірки увійшло 23 написаних протягом цих трьох років творів. З них найранніший - «Розрита могила», а найпізніший - «Заповіт».
Зовні збірка являє собою великого формату альбом у простій картонній оправі. Альбом утворено з десяти зшитків. Початок та кінець кожного твору оформлено однотипно, окреслено поля, виділено заголовки.
Альбом відкриває ілюстрація із зображенням пророка. На зворотньому боці того ж аркуша - автопортрет Шевченка. На наступній сторінці вміщено епіграф із Старого Заповіту. Епіграф написано церковнослов'янською мовою. Ці слова є молитвою пророка Ієремії за свій народ.
Титульний портрет пророка та епіграф не є випадковими. У старозавітній книзі пророка Ієремії розказано, як євреї за гріхи своїх батьків потрапили під зверхність чужинців. Вороги знущались над єврейським народом. Князі були повішені, старійшини не мали визнання, молодь було забрано на примусові роботи, народні поети-пророки замовкли.
Шевченко натякає на те, що ситуація повторилася в Україні з українцями - козаками після ліквідації Гетьманщини. Тільки слово поета-пророка спроможне порятувати народ. Шевченко усвідомив, що він - не тільки поет, він - пророк, натхненний провідник, Ієремія України. Тому він і вмістив після портрета Ієремії та його слів і свій портрет.
Заголовок збірки та заголовки кількох творів поет виконав у стилі урочистого півуставу XVII століття. Текст чистовий. Незначні виправлення чорнилом темнішого кольору Шевченко зробив під час переписування творів до зшитків. Найпізніші виправлення він вніс олівцем.
Під час арешту поета 5 квітня 1847 року альбом потрапив до рук жандармів. Рукопис було відіслано до Третього відділу. Саме цей альбом разом із «Кобзарем», надрукованим 1840 року, став підставою для арешту для покарання Шевченка.
Нині пам'ятка зберігається в Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України.
* А зараз відкриваємо четверту сторінку, що називається «Слово літературознавця»
До збірки «Три літа» ввійшли такі твори «Розрита могила», «Чигрине, Чигрине», «Холодний Яр», «Гоголь», «Минають дні, минають ночі», «Сова», «Сон», «Кавказ», «Заповіт», «Три літа» та ін.. Тепер попробуємо з деякими з цих творів познайомитись.
Перший твір поета «Тризна», написана російською мовою, яку він присвятив княжні Варварі Рєпніній.
Друга поезія «Розрита могила». Давайте прослухаємо її уважно. Зверніть увагу.
- Яким постає поет перед нами?
- Що є для нього Україна?
Читання поезії.
Запитання:
- Як автор звертається до України?
- Які почуття проявляє? (з ніжністю, по-синівськи).
- Що є Україна для Шевченка? (світ тихий, моя Україна).
- Поет акцентує увагу на слові: Сплюндровано - що це значить?
- Про що тут йдеться? (Якась темна сила навалилась на Україну і безжалісно гнітить її).
Автор називає Україну - матір'ю. Яка роль належала матері в українській родині? (мати повинна навчити дітей звичаю, тобто вироблених віками, правил поведінки, що ґрунтуються на високих нормах народної моралі, тобто порядність, вихованість дітей залежала від матері). Зверніть увагу, поет підкреслює, що Україна -мати зробила все, щоб діти виросли порядними людьми, але сталося лихо в Україні! Як бачимо, Т.Шевченко дає відповідь на запитання: в чому головна причина теперішнього нещастя в Україні? - вона в тому, що Україна втратила волю.
Поезія «Чигрине, Чигрине» написана на шляху з України до Москви 19 лютого 1844 року. В ній він фактично визначився в своїй подальшій долі.
Читання поезії Запитання:
- Що змалював поет в поезії? (трагічну картину тогочасної України, що була під чоботом імперської Росії).
- В чому поет вбачав своє завдання? (щоб посіяти своє поетичне слово), прочитати - стр. 196.
22 грудня 1845 року у В'юниці була написана поезія «Три літа», якою і завершується період «трьох літ». І це не випадково: в цій поезії автор підсумовує зміну свого світогляду за 1843-1845 p.p. Серце поета за цей час «опустошили», «погасили усе добре», а «запалили лихо».
Читання поезії « Три літа».
- Як характеризує автор зміни у ставленні до дійсності у вірші «Три літа»? (опустошили убоге серце, погасили усе добре, запалили лихо, висушили чадом тії добрі сльози).
- Під впливом чого сталися ці зміни? (автор побачив, що його оточували «не люди, а змії», які вдавали з себе патріотів, а на ділі залишалися жорстокими деспотами).
- Чому автор називає три літа «злими»? (це великий біль і розчарування людьми).
- Чи є в цій поезії віра в те, що новий рік, четвертий, буде кращим? (Знайти відповідь в тексті) - ні. („Новий годе в торішній свитині».)
Не виправдались сподівання автора на добрих, освічених панів, він прозрівати став потроху і побачив що то «не люди а змії». Проти них Тарас Григорович спрямовує силу свого таланту.
Його метод тепер - критичний реалізм, а головна зброя - сатира. Образ сови - символ туги, мудрості й гніву. Це поезія великого болю і великого розчарування. Ми познайомилися тільки з кількома творами, а зараз
Мозковий штурм, (відповідають швидко)
- Що об'єднує, на вашу думку, прочитані вірші?
- Який стан митця розкривають ці поезії?
- Яким показує поет життя в Україні?
- Які художні деталі використовує поет, яке їх значення?
- Чи актуальні ці твори в наш час?
v Сторінка п'ята «Заклик поета до боротьби за волю».
Весною 1846 року Шевченко вступив до Кирило-Мефодіївського братства. Найближче він зійшовся з М.Костомаровим. Подружився з П.Кулішем. Поет мав намір викладати малювання в Київському університеті, організувати академію мистецтв для обдарованих дітей з народу, видавати «Живописну Україну». Та цим задумам не судилося збутися.
Навесні 1847 року Кирило-Мефодіївське братство було розгромлене, Шевченка заарештовано. У поета жандарми вилучили рукописну збірку «Три літа», до якої входили деякі нелегальні політичні твори.
Ця поезія була страшна правлячим колам, тим, що несла ідею повалення самодержавства. П.Куліш сказав після прочитання цих творів: «Се вже не Кобзар, а національний пророк».
Бойовою програмою дій поета-демократа був «Заповіт», що теж увійшов до збірки «Три літа».
(Звучить грамзапис вірша « Заповіт)
- Яка передісторія створення «Заповіту»?
Поезія була написана 25 грудня 1845 року у Переяславі. Напередодні Тараса Григоровича тяжко хворого на запалення легенів перевели із В'юниц під опіку лікаря і викладача медицини в місцевій семінарії Андрія Козачковського. Відчуваючи наближення смерті поет записав олівцем на аркуші паперу слова свого «Заповіту». На 16 рядочку його рука призупинилась на мить, мабуть, нелегко було Шевченкові виповісти «а до того, я не знаю Бога». Поет хотів залишити свою душу серед людей доти, доки Україна не стане вільною. Тільки тоді його душа все покипне «і лани, і гори» і «полине до самого Бога». Полине молитися Господові за здобуту з Божою поміччю волю.
- Яка головна думка поезії?
- Яка поезія за формою? (монолог).
- Які зорові й слухові образи присутні в поезії?
- Чому українці вважають цей твір програмою «на віки»?
Вчитель: «Заповіт» Шевченка завжди користувався популярністю. На тексті поезії створено понад 60 музичних творів. Найбільш відомою стала музика, створена полтавським аматором Гордієм Гладким.
v Сторінка шоста «Шевченків «Заповіт» облетів увесь світ»
З шедевра політичної лірики Т.Шевченка - «Заповіту» - починається знайомство народів світу з творчістю співця України. Найвидатніші майстри слова трансформують його засобами рідної мови. Завдяки їхній праці маємо близько 500 перекладів 147 мовами народів світу. Деякими з них «Заповіт» перекладено 5, 10, 15 і більше разів. Пояснити це явище не важко, адже поезії Шевченка при всій своїй мудрості і легкості формує в собі багатство емоцій. У творі виявилася самобутність, неповторність, невичерпність української мови, цієї найвищої форми існування нашого народу.
Пропоную учням прочитати «Заповіт» російською мовою у перекладі О.Твардовського, та білоруською у перекладі Янки Купали.
Учень демонструє книгу з виданням «Заповіту» різними мовами світу.
Вчитель. Перегорнуто останню сторінку нашого журналу. Пропоную відповісти на запитання:
- Чому період «трьох літ» був найпліднішим у творчості Т.Шевченка?
Обов'язкове: прочитати поему Т.Г.Шевченка «Сон».
Додаткове: виписати цитати для характеристики образів.
Немає коментарів:
Дописати коментар